11/01/2011 Стаття в Інвест Газеті

Дмитро Фірташ: "Час інвестувати"

Інноваційний імпульс Україні дадуть інвестиції у промисловість і людський капітал, упевнений Глава Ради директорів Group DF Дмитро Фірташ

У 2011 році Україна пройде своєрідний рубіж – 20-річчя Незалежності. Для історії це дуже короткий відрізок часу, але значний для країни. Це один з тих моментів, коли необхідно проаналізувати і зробити висновки – куди Україна йшла, чого досягла, куди необхідно рухатись далі і що треба зробити для здобуття успіху.

Разом з надбанням незалежності країна отримала у спадок низку системних проблем, які з часом тільки загострились. Перша з них – розрив виробничих ланцюжків "видобуток сировини – переробка – виробництво продукції – збут", що існували за часів планової економіки. Руйнація цих циклів призвела до занепаду підприємств, морального та фізичного старіння виробничих потужностей і технологій. Підприємства, які раніше були частинами однієї галузі великої країни, після приватизації стали конкурентами як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Не інвестуючи у розвиток, спираючись тільки на застаріле обладнання та енергозатратні технології, дуже важко виготовити продукцію, яка користуватиметься попитом у глобалізованому світі. Приклад тому – ринок титану. Всього за три роки – з 2004 по 2007 рік – Україна втратила близько 10% ринку титанової губки. 

Друга системна проблема – знищення колишньої державної соціальної системи. На початку 1990-х люди миттєво опинились полишеними на самих себе. Систему, що координувала питання охорони здоров‘я, підготовки кваліфікованих спеціалістів, проведення науково-дослідних  розробок, було зруйновано. Натомість не було створено ефективних механізмів розвитку людських ресурсів. Наслідки є очевидними – у країні відбувся перекіс у сфері підготовки фахівців. Нині троє з чотирьох випускників українських ВИШів працюють не за тією спеціальністю, на опанування якої кожен з них витратив п‘ять років життя, а держава – декілька десятків тисяч гривень. Це неприпустиме марнування часу і грошей. Сьогодні важко знайти висококласного хіміка-технолога чи маркшейдера, зате маємо у достатку юристів та фінансистів. 

Рішення цих базових питань є вкрай важливим для українського бізнесу та економіки країни. Без інвестицій у виробництво, без впровадження нових технологій та раціонального використання ресурсів економічне зростання України є неможливим. Промисловості треба надати інноваційний імпульс, який допоможе країні конкурувати на світовому ринку. Особливе значення це має для орієнтованих на експорт галузей – хімічної промисловості, металургії, агропромислового комплексу. Глобалізаційні процеси посилюються, і українським виробникам доводиться відвойовувати ринки збуту продукції у гігантських вертикально інтегрованих корпорацій із США, Китаю та Росії. Вони мають значну конкурентну перевагу, яку дає їм вертикальна архітектура бізнесу – більш низьку собівартість виробництва при аналогічній якості продукції. Тому вертикальна інтеграція у галузях, які мають експортний потенціал – вимога часу.

Другий фактор росту української економіки – людський капітал. Без необхідних спеціалістів навіть найбільш високотехнологічне обладнання перетворюється на купу металу. А з професійною командою будь-яке підприємство, навіть створене з нуля, матиме успіх. Українському бізнесу конче необхідні молоді спеціалісти, вчені-новатори, прогресивні технології та кваліфіковані кадри. Вкладаючи кошти у розвиток сфер, що впливають на формування особистості – в освіту, охорону здоров‘я, культуру, науку, країна створює основу для свого економічного зростання. 

Розвиток людського капіталу є завданням і для соціально відповідального бізнесу. Поліпшення якості життя своїх співробітників, впровадження екологічних технологій виробництва, підвищення професійної кваліфікації кадрів – далеко не весь перелік заходів, які вже сьогодні практикують українські роботодавці. І ці кроки також є інвестиціями в українців. Це ті вкладення, які згодом дадуть Україні надприбутки. 

Саме зараз – час інвестувати в країну, в її промисловий потенціал та людський капітал. По суті, в її майбутнє.