10/07/2011 Доброчинніть. Освіта. УКУ

Наслідуючи приклад Дмитра Фірташа, українські меценати інвестують у вищу освіту

Ініциатива знаного українського підприємця і мецената Дмитра Фірташа стала добрим прикладом для української та міжнародної бізнес-спільноти. Благодійницька пожертва Дмитра Фірташі на будівництво студентського містечка Українського католицького університету у Львові знайшла широке відлуння не тільки в Україні, але і за кордоном. Зокрема, відомий американський бізнесмен та авторитетний ідеолог стратегії бізнесу Адріян Сливоцький, натхненний цією ініціативою, оголосив про свій намір також пожертвувати 1 млн. доларів Університету, і закликав всіх заможних підприємців зробити посильний внесок у розвиток освіти в Україні. Про це, а також про історію і сьогодення благодійницької підтримки університетів у США та у світі стаття Адріяна Сливоцького, надрукована в американському тижневику The Ukrainian Weekly.
***
The Ukrainian Weekly

Добра справа заслуговує ...

Автор: Адріан Сливоцький


Кілька тижнів тому Українська Католицька Освітня Фундація оголосила, що Дмитро Фірташ, один з найбагатших підприємців України, склав визначну пожертву для Українського Католицького Університету у Львові.
 
Я хочу подякувати п. Фірташу за цей безпрецедентний і мудрий дар. Нехай він послужить закликом до кожного українського промисловця, підприємця та інвестора – в Україні та діаспорі – зробити відповідні мудрі та значні інвестиції у вищу освіту. Нехай цей приклад задіє нас усіх до справи, яку можна зробити дослівно за одне покоління, а саме – створити в Україні мережу приватно фінансованих університетів світового рівня.
 
З поваги до щедрого дару п. Фірташа я хочу взяти участь у цьому процесі, склавши 1 млн. доларів на протязі 3-х років.
 
У сфері вищої освіти ми можемо багато навчитися з американського досвіду. У ХІХ столітті в Америці ряд підприємців заробили величезний капітал у різних галузях: Астор (хутра і нерухомість), Карнеґі (залізниця і металургія), Вандербільт (залізниця), Меллон (банківська справа), Рокфеллер (нафта), Морґан (банківська справа), Стенфорд (залізниця) та багато інших.
 
Їхні статки вимірювалися в мільярдах. Багатьох цих підприємців з різних причин сильно критикували. Проте, майже всі вони зробили щось надзвичайне – вони вклали у вищу освіту та посприяли створенню найкращої у світі мережі вищих навчальних закладів. Величезні пожертви отримали вже існуючі університети, такі як Гарвард, Йєль, Принстон, Колумбія, Дартмут, та ін., а також були засновані нові великі вищі навчальні заклади: Карнеґі-Меллон, Вандербільт, Стенфорд, Рокфеллер.
  
Цей рух, що розпочався у ХІХ ст., ще більше зріс у ХХ ст. Великі пожертви від промисловців та підприємців пришвидшили розвиток розгалуженої мережі провідних університетів, що стало секретом конкурентної переваги Америки на багато десятиліть.
 
Провідним промисловцям та бізнесменам завдячують свій зріст також великі католицькі університети США, серед яких:  Нотр-Дейм, Бостон Коледж, Фордгем, Джорджтаун, Університет Святого хреста та ін.
 
Замислимося на мить над кумулятивним впливом цих інвестицій: мільйони студентів отримали чудову освіту та сформували дружні стосунки та зв’язки на все життя, які великою мірою посприяли їх професійному успіху в довготерміновій перспективі. Більшість цих студентів ніколи б не змогли покрити повну вартість свого навчання. Благодійники та засновані ними фонди надали безліч стипендій, які дали змогу талановитим студентам, зокрема з дуже бідних родин, отримати добру освіту.
 
Ці меценати-першопрохідці каталізували самодостатню та самопосилюючу висхідну спіраль. Багатство, накопичене одним поколінням, було вкладене в освіту таким чином, щоб відкрити перед наступним поколінням цілий обрій нових можливостей до осягнення в науці, професіях, мистецтві та промисловості. 
 
Те, що відбулося у ХІХ ст. в Америці, мало місце у 1960-х та 1970-х роках в Кореї. В Америці нагромаджувачів капіталу прозивали «монополістами» або «баронами-розбійниками». В Кореї їх кликали «чейбол», в Японії – «дзайбацу» чи «кейрецу». Існує предовгий список ярликів, що їх навішували в різних країнах до великих накопичень капіталу.
 
Корейці, як і американські промислові магнати, були фанатами освіти. Для них рівняння було просте: бути найкращими інвесторами в освіту сьогодні дорівнювало бути найкращими в промисловості, торгівлі (а також музиці, мистецтві, та ін.) завтра.
 
Це просто дивовижно, наскільки наше мислення формують, викривлюють або пояснюють терміни, які ми вживаємо. Всі ці назви: барони-розбійники, олігархи, дзайбацу, чейбол передають певне уявлення, яке застосовується універсально без розрізнення та глибшого пояснення.
 
Але є також інші терміни, які можуть мати і мають вплив на наше мислення: «дарувати своїй громаді», «повертати суспільству», «створювати можливості для всіх».
 
На рівні з демократією, вища освіта була творцем рівності в американському суспільстві. Вона є тим механізмом, що дозволяє кожній особі, незалежно від статку чи статусу, осягнути свій потенціал. І це простий факт, що левову частку цих можливостей фінансували супер-успішні, будь це Карнеґі чи Стенфорд, Вандербільт чи Фрик, Рокфеллер чи Морґан, Меллон чи Ґейтс.
 
Одні заснували цілі університети. Інші фінансували важливі відділи. Пройдіться будь-яким університетським містечком і ви побачите на будівлях їхні імена. Дехто заснував професорські кафедри, інші – стипендії, дослідницькі програми, або цілі наукові інститути.
 
Я сподіваюся, що ми усвідомлюємо, що знаходимося лише на початку процесу, який вимагає десятки років і мільярди доларів, але його результатом буде створення однієї з найкращих у світі мереж приватно фінансованих університетів. Користь для громадян України, особливо найталановитіших, буде величезна.
 
При обговоренні майбутнього вищої освіти нас можуть легко відволікти принизливі тавра, такі як «олігарх» чи «барон-розбійник». А це лише завадить нам зосередитися на важливіших питаннях, які стоять перед нами:

Чи ми хочемо мати якісну освіту для найталановитіших, незалежно від їхніх статків?

Чи ми виразно усвідомлюємо, який вплив може мати добра освіта на підприємництво (науку, мистецтво, тощо) на відрізку життя одного покоління?

Як ми будемо вкладати кошти, щоб зробити освіту світового рівня доступною для кожного талановитого студента?

США відповіли на ці питання ще у ХІХ столітті. Цю відповідь дали, фактично, кілька десятків осіб – це все, що було потрібно, щоб почати процес. Корейці дали свою відповідь у 1970-х і 1980-х роках, відразу як тільки нагромадилися перші великі корейські капітали.

Якою буде наша відповідь? Якщо ми будемо думати про ці справи простими і неупередженими термінами, то не буде межі для наших досягнень.
 
Однак, ми не можемо здобути гору, покладаючись лише на великих меценатів. Уважно погляньте, що роблять найкращі університети: вони цілеспрямовано мають на меті здобути 100-відсоткову участь випускників у підтримці закладу, навіть через незначні пожертви.

Чому? Навіщо витрачати час на участь широкого загалу, коли так багато великих жертводавців є такими щедрими?
 
Чому? Тому що ефективність вищої освіти не є лише справою ресурсів. Це, в першу чергу, справа менталітету, культури та цінностей. Це реальне відображення того, ким ми є, та що, на нашу думку, є насправді важливим. З точки зору великих американських університетів, не лише заможні меценати, але дослівно сотні тисяч випускників та інших жертводавців є тими, хто відкрили двері вищої освіти для всіх нас.
 
Український Католицький Університет має той самий дух, світогляд та цінності, як і інші визначні університети. Він також знає, чому 100-відсоткова участь має вирішальне значення.
 
І саме тому я закликаю до підтримки УКУ не лише провідних підприємців. Я запрошую кожного громадянина в Україні та в діаспорі проявити свою щедрість та скласти дар, який вони можуть. Наша ціль – 100-відсоткова участь, – це дуже просто і легко запам’ятати, – 100-відсоткова участь у творенні дуже іншого майбутнього.

Адріян Сливоцький – партнер міжнародної консультаційної фірми з питань управління “Oliver Wyman”, автор восьми книг про стратегічне планування бізнесу та численних статей у відомих бізнесових та загальних виданнях, частий доповідач на світових економічних форумах у Давосі та самітах керівників провідних компаній світу. Меценат УКУ.

Українська Католицька Фундація (УКОФ) є зареєстрованою добродійною канадійською організацією (реєстраційне число #82224 5098 RR0001), яка підтримує різні проекти в УКУ, зокрема надає стипендійну підтримку студентам з бідних родин, ґранти та професорські стипендії. За докладнішою інформацією просимо звертатися до УКОФ в Канаді (236 Bering Ave. Toronto, ON M8Z 3A5; тел.: 416-239-2495; ucef@ucef.ca) або відвідати нашу нову веб-сторінку: www.ucef.ca